Рішення під час Майдану:
22 січня 2014 року задовольнив клопотання про увязнення на 2 місяці 32 річного Гурмака Любомира Мирославовича з Коломиї. Його затримали 20 січня 2014 за участь у масових заворушеннях на вул. Грушевського (справа № 753/1480/14-к, кримінальне провадження № 12014100000000217).
23.01.2014 у цьому ж кримінальному провадженні за ці ж дії дозволив взяти під варту 33-річного Войтка Ярослава Олексійовича (справа № 753/1602/14-к) хоча жодних доказів його протиправних дій в ухвалі не наведено. Натомість Ярослав Войтко пояснив слідчому, що 20 січня 2014 року приблизно о 7 год. 30 хв. він прибув до м. Києва та перед початком роботи вирішив поїхати на станцію метро «Хрещатик» та особисто подивитися, що відбувається на майдані Незалежності, але після того як підійшов до стадіону імені Валерія Лобановського, до барикад пікетувальників, його через 5 хв. було затримано працівниками «Беркут», незважаючи на те, що він нічого протиправного не робив, натомість підняв руки вгору і намагався свої дії пояснити.
Окрім того у судовому засіданні Войтко заявив про застосування до нього насильства співробітниками міліції, у результаті яких він отримав тілесні ушкодження. Дані покази підтвердив його захисник та додав у судовому засіданні виписку із медичної картки від 20 січня 2014 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку, забійна рана м’яких тканин лобно-тім’яної ділянки.
Проте суддя ці пояснення та докази проігнорував і увязнив затриманого на 2 місяці.
24 січня 2014 року взяв під варту 19-річного киянина Сухоярського Романа Анатолійовича, якого затримали 22.01.2014 та звинуватили у масових заворушеннях на вул.Грушевського. Будь-яких деталей “злочинних” дій затриманого в ухвалі не вказано. Самої ухвали також немає у реєстрі судових рішень (справа № 753/1682/14-к, кримінальне провадження № 12014100000000255).
25 січня 2014 року задовольнив клопотання слідчого Кочура Л.В. та дозволив взяти під варту Кобзара Ігоря Георгійовича (кримінальне провадження № 12014100000000256, справа № 753/1709/14-к). В ухвалі немає жодних деталей, а її немає у реєстрі судових рішень, проте вони відомі з ухвал про затримання інших активістів. Зокрема за версією слідства 23.01.2014 року приблизно о 2 год. 50 хв. на пров. Лабораторному (Щорса), 12., Кобзарем І.Г., діючи спільно з Горський М.А, Фроловим О.Г., Рубцовим Д.Ю, Шминдюком А.Б., Сайдаковим Д.П. безпричинно, з хуліганських мотивів словесно почали присікуватись до перехожих громадян, одним з яких був Грицай Ю.Ю., який тоді начебто проходив по цьому провулку. Потім вони почали безпричинно наносити Грицаю Ю.Ю. побої. У цей час туди підійшли працівники УБНОН ГУМВС України у м.Києві Шевченко О.М., Швайчук О.А., Марініч М.А., Мочалов О.В., які начебто зробили хуліганам зауваження. У відповідь Кобзар та інші почали завдавати удари Шевченку О.М., через що він втратив свідомість.
Насправді це була пастка, куди за участі тітушок та працівників УБНОН заманили учасників протестів, а потім напали на них, побили і затримали, а також розтрощили їх автомобілі. Кобзар був у автомобілі з Андрієм Шминдюком. Вони зупинились перед скупченням автомобілів з аварійними сигналами на вул. Щорса. Вирішили, що сталася ДТП і потрібна допомога. Натомість на них напали і почали бити. Далі пряма мова Ігоря Кобзара: “Мене кинули в автобус. Піді мною вже хтось лежав, зверху поклали ще когось. Почали бити руками, ногами… Отримав в голову кілька сильних ударів. Ліве око залило кров’ю вмить, а навколо почала утворюватися кривава калюжа. Поруч лежав хлопець, не подавав ознак свідомості. Один із співробітників Беркута підняв йому голову і вставив в рот капу, інший тримав за плечі. Хтось із силовиків прокричав: “Давай, боксер!”. Після цього бездушну людину кілька разів вдарили в обличчя. Мене спочатку били по голові, потім відрізали частину волосся, заштовхали їх в рот і, рухаючи моєї щелепою, стали імітувати процес жування…”
Наразі організатори та учасники цієї пастки є обвинуваченими у ряді кримінальних проваджень, де Кобзар є потерпілим (справи № 757/72925/17-к, 757/29845/17, 753/126/19)
Суддя також позбавив прав керування на 3 місяці 5 водіїв, які начебто не зупинились на вимогу інспекторів ДАІ про зупинку 29.12.2013 - день поїздки Автомайдану до резиденції Януковича Межигір'я: Несіна О.О (справа № 753/1325/14-п), Стаднійчука Т.Р. (справа № 753/615/14-п), Козеєва С.О. (справа № 753/605/14-п), Мікова С.В. (753/125/14-п) та водія у справі № 753/53/14-п.
Важливо відзначити, що під час Майдану суддя Сергій Пойда був головою суду. Окрім того його батько Пойда Микола Федорович був суддею Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, а рідний брат Пойда Андрій Миколайович працював у Адміністрації Президента Віктора Януковича керівником управління реформування правоохоронних органів та органів юстиції.
Що з суддею зараз? 29.09.16 звільнений за порушення присяги. Фактично звільнено лише 18.09.2017.
Висновком ТСК від 24 жовтня 2014 року № 5/02-14 визнано в діях судді Пойди С.М. наявність ознак порушення присяги. 17.12.15 ВРЮ погодилась з ТСК та внесла подання про його звільнення за порушення присяги. 29.09.16 Верховна Рада України звільнила Пойду С.М. 15 вересня 2021 року Верховний Суд скасував це рішення парламенту з процедурних підстав. Водночас подання ВРП про звільнення залишено у силі остаточним рішенням Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2021 року.
Дії Пойди під час Майдану є предметом розслідування у рамках кримінального провадження № 42014100070000020, однак даних про пред'явлення будь-яких обвинувачень судді немає. Водночас під час розслідування слідчі з'ясували, що справи на Пойду розподілялась з втручанням у систему документообігу суду. З ухвали Печерського суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/45874/18-к відомо, що в автоматизованому розподілі справи №753/1709/14-к щодо Кобзара, № 753/1602/14-к щодо Войтка № 753/1480/14-к щодо Гурмака приймав участь лише один суддя - Пойда С.М. Усі інші судді суду були виключені з участі в автоматизованому розподілі.