Марцинкевич Віталій Анатолійович
Кар'єра:
2008 - 2011 - суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
2011 - 2018 (2022) - суддя Дніпровського районного суду міста Києва
Батько судді Марцинкевич Анатолій Миколайович екссуддя, заступник голови та голова Апеляційного суду Хмельницької області. 2010-го був призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а в 2011 р. став секретарем цього органу. Був на цій посаді під час Майдану. У зв'язку з цим підлягав люстрації, однак уник її. Після звільнення з ВККС його обрали у Раду суддів України, а потім головою Апеляційного суду Хмельницької області. У 2018 році пішов у відставку. На З'їзді суддів у березні 2021 року саме на нього вказували як на особу, яка поширювала списки тих, кого треба обрати до ВРП. Завдяки рішенню суду отримує довічне отримання понад 200 000 грн. щомісячно.
Брат судді - Марцинкевич Сергій Анатолійович – з 2011 року по теперішній час обіймає посаду судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Рішення під час Майдану:
Суддя Марцинкевич за час Революції Гідності відправив під варту 4 учасників протестів та ще 6 позбавив права керування автомобілем.
19 січня 2014 року міліція затримала оператора онлайн-телебачення "Спільнобачення" Володимира Карагяура, виконавчого директора Київської міської асоціації роботодавців Олексія Маркуся та його брата - юриста Володимира Маркуся. Затримання відбулось на автозаправній станції, де вони мали намір купити бензин для електрогенераторів, що забезпечували роботу журналістів “Спільнобачення” . Як пояснив Володимир Карагяур бензин вони навіть не встигли купити - вийшли з автомобіля з каністрами і їх одразу скрутили.
Трьом затриманим 21 січня ввечері повідомлено про підозру за ч.2 ст. 294 ("участь у масових заворушеннях"), яка загрожувало до 15 років в'язниці (кримінальне провадження № 12014100000000193). Їх звинуватили у тому, що 19 січня вони спеціально приготувались до масових заворушень та разом з іншими учасниками протестів на вул.Грушевського побили близько 100 беркутівців.
22 січня 2014 року суддя Марцинкевич розглянув клопотання слідчих та відправив під варту на 60 днів усіх затриманих:
- Карагяура В.С. (справа № 755/1898/14-к, слідчий Кожаненко Д.В., погоджував прокурор Лісунов С.В., представляв у суді прокурор Пономаренко Я.В.)
- Маркуся О.В. (справа № 755/1897/14-к, слідчий Платок Т.М., погоджував прокурор Лісунов С.В., представляв у суді прокурор Пономаренко Я.В.)
- Маркуся В.В. (справа № 755/1900/14-к, слідчий Лещьотний Р.С., погоджував прокурор Лісунов С.В., представляв у суді прокурор Пономаренко Я.В.).
Усі три ухвали є ідентичними і у них вказано неправдиву інформацію про обставини затримання підозрюваних. У кожній ухвалі є така фраза: “діючи спільно з невстановленими особами, вчинив опір представникам влади, а саме працівникам міліції, які намагались припинити злочинні дії вищевказаних осіб, шляхом застосування проти працівників міліції предметів, які були заздалегідь приготовлені та використовувались як зброя, а саме ножів, гумових палиць, біт, пневматичних пістолетів, ціпків, газових балончиків зі сльозоточивим газом, тощо. Під час вчинення вказаних протиправних дій ОСОБА_3, був затриманий працівниками міліції”. І жодного слова про дійсні обставини затримання.
Це повністю не відповідало дійсності та спростовувалось матеріалами справи, однак суддя повністю проігнорував їх та ухвалив очевидно свавільне рішення про взяття під варту.
25 січня 2014 року суддя увязнив 33-річного Сергія Кравченка з м.Лубни, якого затримали 23 січня і також звинуватили у масових заворушеннях на вул. Грушевського (справа № 755/2432/14-к, провадження № 12014100000000273, погоджував прокурор Лісунов С.В., представляв у суді прокурор Лубін О.О.). В ухвалі судді не вазано жодних доказів, які б дозволяли вважати підозру Кравченку обгрунтованою.
Суддя позбавив права керування автомобілем на строк від 3 до 6 місяців 6 водіїв на підставі сфальшованих рапортів інспекторів ДАІ про те, що 29.12.2013 під час поїздки колони Автомайдану до резиденції Януковича Межигір'я вони не виконали вимогу про зупинку: Боярчук М.М. (справа № 755/347/14-п), Кадоло Л.В. (справа № 755/1142/14-п), Калюжний В.Г. (справа № 755/337/14-п), Кулаков О.І. (справа № 755/340/14-п), Масина С.І. (справа № 755/343/14-п), Лох Б.Д. (справа № 755/354/14-п).
Після Революції Гідності суддя Марцинкевич звільнив їх усіх від відповідальності на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».
Окрім того суддя дав цілу низку дозволів на обшуки та доступи до трафіків учасників протестів (справи № 755/2117/14-к, 755/1943/14-к; 755/2119/14-к; 755/2112/14-к; 755/2101/14-к; 755/2110/14-к; 755/2107/14-к; 755/2433/14-к; 755/2435/14-к).
Що з суддею зараз? 29.06.2016 звільнений за порушення присяги, поновлений у квітні 2021 та знову звільнений 25.01.2022.
26 листопада 2015 року Вища рада юстиції вирішила внести до Верховної Ради України подання про звільнення Марцинкевича В.А. у зв’язку з порушенням присяги судді. Суддя оскаржив це рішення і навіть виграв першу інстанцію, але 18 жовтня 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення про законність звільнення судді.
Постановою ВРУ від 29 вересня 2016 року суддю звільнено з посади. Проте Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 20 лютого 2020 року скасував це рішення через процедурні порушення.
Наказом голови Дніпровського суду міста Києва від 1 квітня 2021 року суддю поновлено на роботі, а 20 липня 2021 року він пішов у відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною від 3 до 6 років.
02 червня 2021 року Окружний адміністративний суд м.Києва зобов'язав суд сплатити Марцинкевичу 2 420 232 грн. компенсації за вимушений прогул. (справа № 826/17267/16). При цьому суд проігнорував вже сформульовану правову позицію Верховного Суду у справі №815/5811/16 про те, що у таких ситуаціях у позові слід відмовляти.
25.01.2022 року ВРП повторно звільнила суддю.