Кар’єра: 1997 – 2018 – суддя Дарницького районного суду м. Києва
Рішення під час Майдану:
25 січня 2014 року задовольнив клопотання слідчого Роман О.П. про взяття під варту на 2 місяці 22-річного киянина Рубцова Дениса Юрійовича (справа № 753/1705/14-к, кримінальне провадження № 12014100000000256, ухвала відсутня у реєстрі судових рішень)
Відповідно до клопотання слідчого 23.01.2014 року приблизно о 2 год. 50 хв. на пров. Лабораторному (Щорса), 12 Дмитро Рубцов, діючи спільно з Кобзарем І.Г, Фроловим О.Г., Рубцовим Д.Ю, Шминдюком А.Б., Горським М.А., Сайдаковим Д.П. безпричинно, з хуліганських мотивів словесно почали присікуватись до перехожих громадян, одним з яких був Грицай Ю.Ю., який тоді начебто проходив по цьому провулку. Потім вони почали безпричинно наносити Грицаю Ю.Ю. побої. У цей час туди підійшли працівники УБНОН ГУМВС України у м.Києві Шевченко О.М., Швайчук О.А., Марініч М.А., Мочалов О.В., які начебто зробили хуліганам зауваження. У відповідь Рубцов та інші почали завдавати удари Шевченку О.М., через що він втратив свідомість.
Насправді це була пастка, куди за участі тітушок та працівників УБНОН заманили учасників протестів, а потім напали на них, побили і затримали, а також розтрощили їх автомобілі. Частково це зафіксовано на камеру спостереження. Потім Денис Рубцов детально розповів, що відбулось, а також описав ці події у своїх поясненнях слідчим: “Я вийшов з авто з метою прояснити ситуацію та дізнатися про справжні причини зупинки автомобілів. Не встигнувши зорієнтуватися в ситуації, я почув гуркіт транспортного засобу – автобусу, який зупинився по середині проїжджої частини по вул. Щорса. З автобусу почали вибігати працівники спеціального підрозділу МВС «Беркут», які почали бити та затримувати всіх, хто потрапив їм на шляху, а також нівечити припарковані автомобілі. До мене також підбігло декілька працівників «Беркуту», які почали наносити мені удари за допомогою спец.засобів (дубинок) в область голови, тулуба, по ногах. Після отриманих перших ударів я впав на асфальт де мене продовжували бити, наносячи удари ногами. При цьому, я зрозумів, що співробітники «Беркуту» також б’ють моє авто через характерний звук розбитого скла та нанесених значної кількості ударів по корпусу автомобіля. Як згодом стало зрозуміло, в автомобілі було розбито дзеркала, скло, фари, повороти, пошкоджено капот, кришку багажника, всі двері, проколено всі шини. Від отриманих ушкоджень моє обличчя, голова та тіло були в крові. Як згодом стало відомо, під час огляду мене лікарями було встановлено значне ушкодження голови, яке довелося усувати за допомогою хірургічного втручання шляхом нанесення близько 15 швів на затилку, а тіло було все в суцільних гематомах. Незважаючи на тяжкий мій стан через сильне побиття, всупереч моїй волі (хоча фізичного спротиву я не чинив) мене заштовхали із застосуванням фізичної сили до автобусу в якому приїхали працівники «Беркуту», скрутивши руки за спину, поклали обличчям до полу, а після того як автобус рушив з місця – застосовували спец. засоби, наносячи повторно удари. Під час руху, знущаючись з мене, використовуючи мій безпорадний та пригнічений стан після побиття, працівники «Беркуту» відірвали мене частину довгого волосся, яке згодом використали, як «кляп» та засунули всупереч моєї волі в ротову порожнину”.
Хоча зовнішній вигляд Рубцова свідчив про його побиття та серйозні тілесні ушкодження, суддя жодним чином на це не відреагувала та відправила його у вязницю.
Наразі організатори та учасники цієї пастки є обвинуваченими у ряді кримінальних проваджень, де Сайдаков є потерпілим (справи № 757/72925/17-к, 757/29845/17, 753/126/19).
Також 21 січня 2014 року ухвалила рішення взяти під варту на 60 діб 23-річного поета Дишканта Юхима Борисовича зі Збаразького району Тернопільської області нібито за опір та побиття працівника міліції. (справа № 753/1418/14-к, кримінальне провадження № 12014100030000708, ухвала відсутня у реєстрі судових рішень).
Його затримали о 6 ранку 20 січня 2014 року. За словами Дишканта вони з друзями йшли додому і нічого протиправного не робили. Але його звинуватили у масових заворушеннях на вул.Грушевського біля стадіону Динамо. При цьому в ухвалі суду немає жодних даних, якіб підтверджували обґрунтованість підозри.
Затриманий заперечував проти задоволення клопотання обвинувачення, посилаючись на поганий стан здоров’я і потребу в лікуванні. З медичної довідки випливає, що затриманий із від 23 січня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: повторна черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м’яких тканин голови, нижніх кінцівок, грудної клітки. Стан хворого оцінювався як середнього ступеня тяжкості. Травми такого роду не могли бути непомітними на час розгляду клопотання слідчого у суді. При цьому сам підозрюваний у судовому засіданні, як видно зі змісту ухвали, зазначав про поганий стан здоров’я і необхідність лікування. Однак Кириченко визнала підозру прокурорів обґрунтованою та зовсім не врахувала стан затриманого.
31 січня 2014 року колегія суддів Апеляційного суду м. Києва в складі Єфімової О.І., Коваль С.М., Беця О.В. відкинула прохання адвоката замінити взяття під варту на особисте зобов'язання, але відправила Дишканта під домашній арешт.
Що з суддею зараз? 14.06.2018 суддя звільнена за істотне порушення.
17 квітня 2018 року Вища рада правосуддя вирішила, що при розгляді цих справ суддя допустила грубі порушення та покарала Кириченко звільненням з посади. 28 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення про законність звільнення судді.
Дії Кириченко під час Майдану є предметом розслідування у рамках кримінального провадження № 42014100070000020, однак даних про пред'явлення будь-яких обвинувачень судді немає. Водночас під час розслідування слідчі з'ясували, що справи на Кириченко розподілялась з втручанням у систему документообігу суду. З ухвали Печерського суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/45874/18-к відомо, що в автоматизованому розподілі справи №753/1705/14-к щодо Рубцова приймали участь 5 суддів - Пойда С.М., Набудович І.О., Цимбал І.К., Кириченко Н.О., Дубас В.А. Усі інші судді вказаного суду були виключені з участі в автоматизованому розподілі.