
Чередніченко Наталія Петрівна
Рішення під час Майдану:
07.02.2014 на три місяці позбавила права керування автомобілем Мазура Вадима Григоровича нібито через ігнорування 29.12.2013, тобто у день поїздки Автомайдану до резиденції Януковича Межигір'я вимоги міліціонера про зупинку на перехресті вулиць Богатирської та та Полярної (рух в напрямку резиденції Януковича). На суді Мазур зазначив, що з 28.12.2013 року по 30.12.2013 року знаходилися разом з 2 товаришами на риболовлі в околицях села Прохорів, Чернігівського району, а тому не міг керувати своїм автомобілем. Натомість ним керував інший товариш Мазура, який був у Києві і дійсно був на акції протестів, але ніхто його не зупиняв. Обоє товаришів були на суді та підтвердили пояснення власника автомобіля. Однак суддя відкинула їх пояснення, зазначивши у рішенні дослівно таке: “пояснення Мазура щодо перебування його 29 грудня 2013 року в іншому місці не можуть бути обставиною, яка спростовує докази його винуватості”.
Зауважимо, що справа розглядалась тоді, коли у ЗМІ вже було чимало повідомлень, що рапорти інспекторів ДАІ щодо учасників поїздки до Межигір'я сфальшовані. Навіть відбулась прес-конференція юристів, де були оприлюднені численні докази такої фальсифікації.
Щодо Мазура рапорт складав інспектор ДАІ Щерба Олександр Володимирович, який разом зі ще 18 експрацівниками ДАІ є обвинуваченим у службовому підробленні та перешкоджанні мирним зібранням (кримінальне провадження № 42016000000003668, яке виділене з провадження № 42014100020000046, справа № 761/45742/16-к). У цій справі окрім звичайних інспекторів обвинуваченими такоє є колишнє керівництво ДАІ м.Києва (Опанасенко І.Б., Тищенко В.В.). За версією слідства вони, виконуючи вказівки керівників МВС, зокрема Захарченка В.Ю., давали незаконні вказівки своїм підлеглим про фальсифікацію рапортів щодо учасників автопробігу до Межигір'я.
Цікаво, що тривалий час постанова Чередніченко була прихована у реєстрі судових рішень, оскільки суддя при надсиланні рішення у реєстр вказала, що начебто її ухвалено у закритому судовому засіданні, а це не відповідає дійсності. Лише після того, як на це звернули увагу у Громадській раді доброчесності повний текст постанови оприлюднено. Тобто очевидно, що суддя докладала зусиль для її приховання.
Окрім цього суддя розглядала клопотання про зміну тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт для Полтавця Дмитра Михайловича, якого раніше відправила під варту суддя цього ж суду Лариса Калініченко (справа № 752/1350/14-к, кримінальне провадження № 12014100000000274). Під час суду адвокат підозрюваного заперечував проти призначення цілодобового арешту, однак Чередніченко встановила саме такий арешт та підтвердила, що у слідства начебто є вагомі докази для такої підозри (справа № 752/2379/14-к).
Ця ухвала судді Чередніченко майже 8 років не публікувалась у Реєстрі судових рішень і лише після звернення представника Автомайдану 30.11.2021 суддя надіслала її до реєстру. Але її текст повністю приховано, оскільки вона начебто постановлялась у закритому засіданні, що не відповідає дійсності.
Важливо відзначити, що Європейський суд з прав людини розглядав справу за зверненням Полтавця Д.М. і встановив порушення його прав у рішенні “Шморгунов та інші проти України”, яке стало остаточним 21.04.2021. У п. 153 цього рішення зазначено: “23 січня 2014 року, коли він перебував на території, прилеглій до Майдану Незалежності, з метою підтримки акцій протесту, пан Д. Полтавець був затриманий працівниками міліції. Під час затримання заявник, як стверджувалося, був жорстоко побитий працівниками міліції. Зокрема, його вдарили ззаду по голові, повалили на землю і далі били по голові та різних частинах тіла, поки він не втратив свідомість. У непритомному стані його доставили до Голосіївського районного управління міліції ГУМВС України у м. Києві. Там він прийшов до тями і йому повідомили, що його затримали за підозрою у вчиненні масових заворушень.”
У п. 473 рішення суду вказано, що протиправні дії щодо пана Д. Полтавця, які становили порушення статті 3 Конвенції, “були частиною цілеспрямованої стратегії органів державної влади щодо припинення та подальшого перешкоджання акціям протесту на Майдані (див. пункти 393 та 432 та 475). Вказівки, що саме така стратегія могла пояснити притягнення їх до відповідальності та тримання під вартою, містяться у справах щодо працівників міліції та високопоставлених державних чиновників, inter alia, за обвинуваченнями у зловживанні службовим становищем, фальсифікації офіційних документів, завідомо незаконному затриманні та триманні під вартою, завідомо незаконному притягненню до кримінальної відповідальності та завідомо незаконних судових рішеннях (див. пункти 108, 134 та 165).”
Тобто ЄСПЛ фактично прямо вказав, що таке рішення суддів щодо Полтавця було результатом втілення стратегії влади щодо придушення протестів.
Заповнюючи декларацію доброчесності суддя вказала, що не ухвалювала рішень щодо учасників акцій протестів. Представник Автомайдану звернувся до ВККС з вимогою визнати ці твердження судді недостовірними та ініціювати її покарання, адже брехня у декларації доброчесності є дисциплінарним проступком. Однак 23.05.2019 у ВККС вирішили, що Чередніченко не лише не ухвалювала рішень щодо учасників протестів, але й цілком доброчесна. Водночас через наявність негативного висновку ГРД щодо судді для того, щоб підтвердити свою відповідність займаній посаді вона ще повинна пройти пленарний склад ВККС.
Що з суддею зараз? Не звільнена, працює далі. З 2018 року є головою суду.