Рішення під час Майдану: 

Євген Аблов один з символів “кривосуддя” часів Майдану.

9 грудня 2013 року суддя Аблов розглянув позов Євгена Гриненка до управління МВС у м.Києві та управління державної служби надзвичайних ситуацій. Позивач стверджував, що мітингувальники, їх намети та барикади мішають йому гуляти по Майдану та Хрещатику. Тому просив захистити його право на вільне пересування центром Києва і зобов'язати беркут звільнити його від перешкод. Позов потрапив до судді Аблова о 13:30, а вже о 15:00 він виніс ухвалу про забезпечення позову, якою фактично зобов'язав правоохоронців зачистити Майдан. Цього ж дня він призначив засідання на 17:00 та повністю задовольнив позов.

На підставі Ухвали про забезпечення позову було відкрито виконавче провадження. Ці документи були правовою підставою для спроби розгону Майдану "беркутом" в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року.

Через два тижні після цього рішення Аблов набув право на приватизацію його службової квартири на 140 кв.м. Згодом він приватизував та у 2015 році продав її за 9,1 млн. грн. 

Після Революції Гідності це рішення Аблова було оскаржене. Однак ухвалою від 20.08.2014 майбутня членкиня ВРП Світлана Шелест відмовила у визнанні причин пропуску строку для апеляційного оскарження поважними та відмовила у відкритті апеляційного провадження. Таким чином можливість скасування рішення Аблова було заблоковано. 

Нещодавно прокуратура та громадськість звернулись з клопотанням про ініціювання перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Суддя Аблов є одним з найбільш наближеним до голови ОАСКу Павла Вовка та відомий своєю фразою “Шеф, давай что-то учудім” на записах НАБУ з кабінету голови ОАСКу. До речі, ці записи з'явилися в рамках розслідування справ Майдану, у т.ч. на підставі заяви про злочин, поданої ГО ВО “Автомайдан”. 

Ключові факти недоброчесності цього судді відображені у Висновку Громадської ради доброчесності.

Що з суддею зараз? 

Не звільнений, працює далі. 

За ці дії Аблов мав бути звільнений, але 15 травня 2017 року ВРП відмовилась його карати. Як випливає із записів НАБУ, до цього причетний Павло Вовк, який для цього впливав на членів ВРП.

Окрім цього ДБР здійснює розслідування обставин ухвалення цього рішення Аблова і встановило, що позивач Гриненко Є.В. подав позов в ОАСК на замовлення прокурорів м.Києва Тимченка і Руденка з метою перешкодити акціям протестів. Йому було пред'явлено обвинувачення  у кримінальному провадженні № 62021000000000306 за ст. 340 ККУ (перешкоджання мирним зібранням) та передано справу до суду. У суді Гриненко підтвердив встановлені в обвинувальному акті обставини, визнав свою вину та попросив закрити провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. На цій підставі ухвалою від 03.11.2021 Голосіївський суд м.Києва закрив провадження. 

Завершено розслідування і щодо колишніх прокурорів м.Києва Сергія Тимченка та Олександра Руденка. Обвинувальні акти передані до суду (справа № 757/60172/21-к). Очевидно, що наступним етапом має бути пред'явлення підозри самому Аблову.

Також Аблов є підозрюваним у двох кримінальних провадженнях № 2201927000000000051 та № 22020120000000019, слідство щодо яких завершено, а справи готуються для передачі до суду. Його звинувачено у пособництві Вовку у захопленні державної влади та перешкоджанні роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Аблов ще не проходив кваліфікаційного оцінювання.